Бути завідувачем ЗДО — дуже складна та кропітка професія.
Від кого залежить налагоджена робота дошкільного навчального закладу?
Звісно, насамперед, від керівника.
У тому, що завідувач має бути хорошим керівником, організатором, ніхто не сумнівається. Керувати професійно – справа складна. Справжній професіоналізм керівника- це уміння створити творчий колектив.
Дитячий садок не може бути схожим на школу чи інші навчальні заклади. Він – дитячий садок, він – для дітей. І той, хто там працює, має насамперед розуміти перспективу розвитку поки що маленької людини і нести за неї відповідальність.
Завідувач ЗДО повинен не тільки сам розуміти дітей, йому слід навчити цього педагогів. Він має бути на дві голови вищим у своїх знаннях , адже, якщо немає педагогічної грамотності, культури у завідувача, годі цього вимагати від колективу.
Основа роботи керівника – це не керування, а подолання перешкод, які заважають нормально працювати колективу.
Чи може бути щось краще, ніж дивитися в допитливі дитячі очі, довірливо держати в своїх руках тендітну дитячу долоньку? Бути причетною до цього, впливати на розвиток і виховання дітей – це є сенсом життя Оксани Логвиненко, її роботою.
Завданнями педагогічного колективу, який вона очолює, є створення умов для формування елементарних трудових та художньо – продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки трудової діяльності; формування у дошкільників природничо – екологічної компетентності та відповідального ставлення до природного довкілля. Розвивати мовлення дітей дошкільного віку відповідно до сучасних вимог, інноваційних технологій, методик виховання та навчання.
Запрошуємо всіх людей, небайдужих до проблем дошкільного дитинства, відвідати наш сайт. Сподіваємось, що кожен знайде там корисну та цікаву інформацію!
Методичні рекомендації щодо організації навчального процесу в закладах дошкільної освіти
Методичні рекомендації щодо організаціїдитячих свят в закладах дошкільної освіти
При організації дитячих свят в закладах дошкільної освіти обов’язково враховувати вікові та психологічні особливості дітей різних вікових категорій. Оптима тривалість святкових заходів для дітей молодшого віку – 40-50 хв., старшого віку – 50-60хв.
Кожен сценарій свята розробляється творчою групою працівників ЗДО для конкретної групи дітей з урахуванням потенціалу музичного керівника, інструктора з фізичного виховання, вихователів та батьків вихованців.
В підготовці та проведенні свята повинні брати участь усі діти. Не можна допускати ситуацій, коли одні діти, здібності яких дещо ширше розкрилися на цей час, будуть перевантажуватись, а решта залишаться виключеними з активних діячів на святі. Педагог повинен кожному знайти певну роль відповідно його нахилів та здібностей. Особливої уваги потребують діти, яким необхідний індивідуальний підхід, їх потрібно зацікавити, щоб вони впевнено почували себе в колективі і повірили у власні сили. Не можна відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього.
Репетиції масових номерів (пісень, танців, музичних ігор, інсценувань), як правило, проводяться на музичних заняттях, а творчих груп – на спеціальних заняттях у ІІ половину дня з тривалістю 10-15 хв.
Готовність свята в цілому перевіряється на генеральній репетиції, яка проводиться не пізніше, ніж за тиждень до свята. Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.
Після цього можуть вноситись корективи і викристалізовуватись кінцевий варіант сценарію свята. При цьому варто пам’ятати про те, що діти не повинні побачити все свято в цілому, почути всі тексти, бути посвячені у сюрпризний момент, знати всі ігри, включені у святкову програму.
Особливе місце на етапі реалізації дитячого свята посідає сюрпризний момент, який розгортається у кульмінаційній зоні. Завданням сюрпризного моменту є підготовка дітей до заслуженого отримання подарунку, який має бути на кожному святі. Доречно, щоб подарунок був одним і бажаним, легко утримувався у руці дитини.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОГУЛЯНКИВ ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
У режимі дня закладу дошкільної освіти передбачаються дві прогулянки: у першій половині дня та у другий. Під час прогулянки повною мірою повинні реалізовуватися освітні завдання:
Оздоровлення дітей.
Фізичний розвиток.
Розвиток самостійності.
Розширення кругозору.
Ознайомлення з навколишнім світом.
Виховання естетичних почуттів, культури поведінки.
Педагог сприяє розвитку у дітей елементарних природно-наукових уявлень про фізичні властивості навколишнього світу, формуванню географічних знань (відповідно до вікових можливостей) і екологічної культури, емоційно позитивного відношення до живої і неживої природи.
З метою успішної реалізації перерахованих вище завдань необхідно ретельне перспективне планування цього режимного моменту.
При плануванні прогулянки вихователь повинен враховувати безліч різноманітних факторів: погодні умови, вік і контингент дітей, наявність інвентарю та відповідного обладнання, і багато чого іншого.
Структуру прогулянки умовно можна представити в такий спосіб:
спостереження;
трудова діяльність дітей;
рухливі ігри;
індивідуальна робота дітьми;
самостійна діяльність дітей;
індивідуальні бесіди з дітьми;
організація самостійної діяльності дітей;
індивідуальна робота з дітьми (розвиток мовлення, пізнавальний розвиток).
Різновиди прогулянок:
Типова – максимально вільна діяльність дітей (максимум атрибутів).
Комбінуована – цільова прогулянка і самостійна діяльність.
Прогулянка – екскурсія – похід.
Спортивні естафети.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Спостереження – проводяться в першу чергу за сезонними явищами в живій і неживій природі. Важливо закріплювати знання дітей про те, що ці зміни впливають на життя тварин і людини, вчити робити висновки про взаємозв’язки різних природних явищ. Переважно планувати спостереження на прогулянці по днях тижня, тематики занять.
Спостереження розвиває допитливість. Вихователь підтримує інтерес дітей до прикмет пори року, задає запитання, які націлюють увагу дитини та спонукують їх до подальших спостережень. Отримані спостереження можна закріпити наступними замальовками, складанням розповідей. На літній, весняній, зимовій, осінній прогулянці педагоги періодично звертають увагу дітей на колірну гаму дерев.
Використання віршів на певну тему при спостереженнях і розгляданнях допомагає підсилити враження дітей від прогулянки.
Вірші про природу, загадки, народні прикмети й прислів’я – всі ці нехитрі словесні прийоми дозволяють зробити прогулянку більше емоційної, направити спостереження дітей у потрібне русло.
ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Дітей залучають до збору насіння квітів на клумбі, осіннього листя для гербарію та прикраси групової кімнати, пересаджуванню квітів із клумби у горщики для куточка природи, прибирання на прогулянковому та спортивному майданчиках.
Для успішного вирішення завдань щодо розвитку самостійності і акуратності, прищепленню працьовитості дуже важливо правильно підібрати дитячий інвентар: граблі, лопатки, совки, відра, візочки. Велике значення при організації праці з дітьми на прогулянці має емоційне відношення до справи, що задає вихователь ще до початку роботи. Не завжди сама робота буде цікавити дітей, іноді їх залучає мета, поставлена вихователем, а під час виконання роботи захоплюють спільність інтересів, злагодженість, змагання тощо.
Не менш важливо створити правильну мотивацію, пояснити, чому необхідно зробити цю роботу саме сьогодні і саме таким способом. Дітей старшої групи варто підводити до розуміння того, що потрібно робити не тільки цікаву роботу, але й необхідно урізноманітнити діяльність, вихователь може запропонувати дітям відгадати загадки.
Щоб правильно керувати спостереженнями та трудовою діяльністю дітей на прогулянці, вихователь повинен поповнювати свої знання про рослини і тварин, володіти практичними вміннями та навичками в цій області, а також методикою проведення спостережень, екскурсій, організації праці дітей дошкільного віку.
РУХЛИВІ ІГРИ
Рухливі ігри плануються і проводяться вихователем самостійно, з урахуванням побажань дітей. Вони можуть бути досить різноманітні, тому щоб уникнути монотонності доцільно спланувати рухливі ігри по днях тижня з урахування пори року. Таке планування дозволяє врахувати інтереси кожної дитини, повністю охопити програмний матеріал рухливих ігор, організувати діяльність вихователя. Обов’язково три рухливих ігри.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
Індивідуальна робота на прогулянці теж ретельно планується. При цьому враховуються рекомендації вузьких фахівців. Важливо, щоб дитина, з якою ведеться індивідуальна робота, розуміла її необхідність і охоче виконувала запропоновані завдання.
САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Самостійна діяльність дітей на прогулянці також має потребує грамотного керівництва. Вихователь може запропонувати дітям організувати сюжетно – рольову або рухливу гру, цікаві завдання, іграшки або інвентар для праці й т.п. Необхідний постійний контроль за самостійною діяльністю дітей.
Як театр починається з вішалки, так і прогулянка починається з роздягальні. Важливим фактором, що впливає на здоров’я дитини, є її одяг. Педагогічний колектив ДНЗ повинен проводити бесіди з батьками по цьому питанню щодо одягу та взуття дитини. Одяг і взуття дитини повинні підходити за розміром, не стискати рухи, бути з натуральних матеріалів і відповідати температурному режиму й погоді. У протилежному випадку можливі перегрів або переохолодження дитячого організму, різні поранення шкіри, травми.
Важливим моментом в одяганні дітей на прогулянку є одночасність і послідовність, тобто діти повинні одягатися по можливості одночасно, щоб чекаючи, не спітніти. Педагоги широко використовують метод змагання, заохочення, а також роздільне вдягання з використанням загадок і приказок. Наприклад, загадується загадка про який-небудь елемент одягу, і ті діти, хто відгадав, повинні швидко і мовчки його надягти. Навіть ті діти, які не відгадали загадку, дивлячись на своїх друзів, швидко одягаються, щоб не бути останніми. Таким чином, дитина не тільки готується до виходу на прогулянку, але й розвиває фантазію, спритність.
Звертаючи увагу на кожну дитину, вихователь постійно повинен тримати в полі зору всіх дітей: вчасно запобігти виникаючому конфлікту, похвалити тих, хто за власною ініціативою навів порядок у шафі та роздягальні. Так створюються гарні умови для всебічного розвитку та виховання дітей на прогулянці.
Прогулянки будуть радісними, цікавими, пізнавальними і досягнуть мети за умови, якщо вихователь зуміє зацікавити та збагатити знання дітей. Дошкільники з величезною зацікавленістю дивляться у навколишній світ, але бачать далеко не всі, іноді навіть не помічають головного. А якщо справжній вихователь, що дивується разом з ними, учить не тільки дивитися, але й бачити, діти захочуть довідатися більше.
ОБЛАШТУВАННЯ КУТОЧКА КНИГИ
Виховання в дошкільнят читацької культури, любові до художнього слова, інтересу до книжки – важливі завдання педагога. А їх реалізації сприяє створення в групі куточка книги. Осередок книги має бути не лише зручним для малюків, а й таким, що розвиває пізнавальну активність, емоційність, творчість, бути базою для проведення занять, виховних заходів.
Основні вимоги до обладнання: достатнє освітлення, відповідність меблів зросту дітей, постійні оновлення.
Які ж складові мають наповнювати групові куточки книги?
1. Література – рекомендована Базовим компонентом та чинними програмами розвитку дитини дошкільного віку (відповідність віку та розвиткові дошкільнят). Добирати книжки слід гуманістичного спрямування, які не спонукають до агресії, не навчають негативних вчинків. Тексти мають бути високохудожніми, мова відповідати сучасним літературним нормам. Ілюстрації мають за стилем виконання відповідати змісту твору, його основній ідеї. Занадто яскраві ілюстрації спочатку приваблюють, а потім стомлюють малят. Небезпечним для зору малят є глянцевий (блискучий) папір. За гігієнічними вимогами до дитячої книги її папір не повинен бути як занадто темним, так і занадто білим. Шрифт, який читає дошкільник має бути великим (16-й та 18-й кегль), інтерліньяж – широким.
– молодший дошкільний вік – твори про тварин, природні явища, казки побутового змісту; фольклор – пісеньки, пестушки, потішки.
– середній та старший дошкільний вік – художня література згідно віку дітей, довідкова та енциклопедична дитяча література.
2. Тематичні виставки, присвячені творчості дитячих письменників, згідно пам`ятних дат. Доповнювати їх можуть портрети письменників, репродукції картин, серії ілюстрацій до казок, дитячі журнали, фотоальбоми. У старших дошкільних групах доречні будуть плакати з прислів`ями, які діти вивчають на заняттях.
3. Створення дітьми книжок-саморобок – поєднання роботи з дитячою книжкою з іншими видами діяльності: презентація книжок-крихіток, книжок-велетнів, закладкок, паперових іграшок, ліплення казкових героїв, дитячі малюнки, виготовлені макети за мотивами казок, дитячі поробки.
4. Книжкова лікарня – необхідний матеріал для «лікування» книг: ножиці, клей, різноманітний папір, картон тощо.
В осередку книги бажано влаштовувати періодичні книжкові виставки на полицях-вітринах, театралізовану діяльність, сюжетно-рольові ігри, вікторини.
КУТОЧОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Виховне значення природи важко переоцінити. Спілкування з природою позитивно впливає на людину, робить її добрішою, будить в ній кращу почуття. Особливо велика роль природи у вихованні дітей.
В дошкільній установі дітей знайомлять з природою, з тими змінами, які відбуваються в ній в різні пори року. На основі набутих знань формуються такі якості, як реалістичне розуміння явищ природи, допитливість, вміння спостерігати, логічно мислити, естетично, з цікавістю та любов’ю відноситись до всього живого. Любов до природи, навички бережного відношення до неї, турбота про живі істоти народжують не тільки інтерес до природи, але й сприяють формуванню в дітей кращих рис характеру, таких, як патріотизм, працелюбність, повагу до праці дорослих, які охороняють та примножують природні багатства.
Познайомити дітей з природою, виховувати любов до неї допоможе куточок природи дошкільного закладу, де утримують кімнатні рослини та деякі тварини.
Жителів куточка природи діти бачать кожного дня, що полегшує роботу вихователя, під його керівництвом діти систематично спостерігають та доглядають за живими організмами. В процесі догляду за ними діти отримують уявлення про багатство рослинного та тваринного світу на землі, про те, як ростуть та розвиваються рослини та тварини, які умови для них слід створювати. Вихователь вчить дітей порівняльному аналізу: порівнюючи тварин, знаходити подібність та відмінність між ними, спільне та різне в рослин, допомагає помічати цікаві особливості зовнішнього вигляду, поведінки тварин. Під час розглядання кімнатних рослин звертає увагу дітей на красу квітів та листя, на те, як рослини, що знаходяться в груповій кімнаті, і добре доглянутий акваріум прикрашають її. Все це сприяє формуванню в дітей почуття прекрасного.
В процесі систематичного догляду за рослинами та тваринами вихователь формує в дітей певні трудові навички, вчить уважно відноситись до мешканців куточка, турбуватися про живі організми, укріплюючи таким чином в дітей інтерес до природи, наполегливість за досягнені результати.
Куточок живої природи створюється для проведення навчальних і практичних занять, передбачених програмами розвитку дитини, за якими працює дошкільна установа, здобуття поглиблених знань, формування практичних умінь та навичок, організації дослідницької та природоохоронної роботи дошкільників.
ВИМОГИ ДО КУТОЧКА ПРИРОДИ
1. Відбір рослин та тварин для куточка природи здійснювати відповідно до програми розвитку дитини, за якою працює дитячий садок. Всі мешканці куточка природи повинні бути досить різноманітними та цікавими для спостереження, невибагливими, щоб праця по догляду за ними була доступною дітям дошкільного віку.
2. В куточку природи слід поміщати в першу чергу рослин та тварин характерних для кліматичного поясу, в якій розміщена установа. Куточки старших дошкільників поповнюються тваринами і рослинами з інших кліматичних зон. У всіх рослин та тварин, розміщених в куточку природи, повинні бути яскраво виражені ознаки груп чи класу (наприклад, риби чи птахи з типовими для цього класу будовою тіла та повадками). Потрібно також враховувати вікові особливості дітей тієї групи, для якої підбирають живі об’єкти: для молодшої і середньої груп – рослини і тварини, найбільш типові за будовою, в старшій групі, крім цього, повинні бути об’єкти, в яких типові ознаки виражені менш яскраво (наприклад, рослини, що мають не тільки зелений колір листя, риби з округлою формою тіла і видавленими плямами і т.д.).
3. В куточках природи молодшої та середньої групи розміщувати найвибагливіших мешканців, щоб діти були вспромозі доглядати за ними. В куточках природи старших груп можуть бути рослини і тварини, відповідно більш вимогливі до умов життя, їх за кількістю повинно бути значно більше.
4. Підбираючи кімнатні рослини, слід врахувати такі особливості, якщо вікна виходять на південний бік, доцільно розміщувати світолюбиві рослини, в приміщеннях з вікнами на північ – добре розвиваються тіневиносливі.
5. Одні мешканці куточка природи постійно знаходяться в групі, їх діти можуть спостерігати на протязі року. Це кімнатні рослини, птахи, риби, ссавці. Вихователь на свій розсуд може внести в куточок і нові рослини, з якими планує познайомити дітей, замінити рибок або птахів між молодшою і середньою групами. Інші об’єкти розміщуються в куточку природи на короткий час – на сезон, а іноді на його частину.
6. При підборі мешканців куточка слід враховувати також особливості природного оточення дошкільного закладу та вік дітей.
7. Всі мешканці куточка природи розміщуються в відповідності з їх біологічними особливостями та вимогами до умов в пере стінку, щоб на нього не падало сонячне світло. Не можна зосереджувати різних мешканців в одному місці групової кімнати, дітям важко в таких умовах спостерігати за тваринами, виділяти при необхідності якогось одного мешканця з маси інших. Слід враховувати також естетичні вимоги, різні кімнатні рослини і акваріум з рибками повинні розміщуватись так, щоб прикрашати приміщення групи, робити його привабливим, затишним.
8. У куточку природи дошкільного закладу забороняється утримувати отруйні рослини і тварини, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.
9. Для догляду за рослинами та тваринами куточка природи в групі повинен бути інвентар. Для догляду за рослинами – лійки, щіточки, миски, тази, клейонки, ганчірки, палички для зрихлення землі; для догляду за тваринами: тази, ганчірки, щітки.
ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ДОШКІЛЬНИКІВ В КУТОЧКУ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
1. Основним напрямом діяльності дітей у куточку живої природи є проведення систематичних спостережень за ростом і розвитком тварин і рослин, проведення різноманітних дослідів згідно з навчально-виховними програмами (плануванням) та організації дослідницької діяльності дошкільнят.
2. Навчально-виховна та пошуково-дослідницька робота в куточку живої природи здійснюється відповідно плану, що складається на основі програми.
3. Вихователь відповідає за стан та умови утримання, зберігання рослин і тварин, організацією навчально-виховної роботи з дітьми в куточку природи, відповідає за створення і підтримання умов в куточку природи, які відповідають правилам техніки безпеки та санітарно-гігієнічним вимогам.
4. Вихователь проводячи такі форми роботи в куточку природи як: заняття, спостереження, дидактичні ігри, доручення, чергування, праця, повинен забезпечити дотримання дітьми правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічного режиму, а також безпечну експлуатацію і зберігання обладнання, інвентаря та об’єктів рослинного і тваринного світу, що утримують в куточку природи.
5. Під час навчально-виховного та пошукового досліду роботи чи догляду за рослинами і тваринами куточка живої природи слід забезпечувати раціональний режим праці та відпочинку дітей.
6. Для закріплення знань дітей про сезонні зміни в природі в куточках природи всіх вікових груп, слід вести спеціальні календарі. В молодших та середніх групах прості, де розміщуються нескладні ілюстрації, які відображають те, що в даний період відбувається в природі, малюнки дітей і т.д. В старшій групі дещо складніше. В них діти відмічають значками погоду сьогоднішнього дня, малюнки дітей, що відображають стан природи в даний момент, ілюстрації, які відображають те, що характерно для даної кліматичної зони і т.д.
ОХОРОНА ПРАЦІ ДІТЕЙ
1. Згідно з правилами внутрішнього розпорядку, що діють у дошкільних закладах, з дітьми, які залучаються до проведення дослідницької роботи по догляду за рослинами та тваринами в куточку природи, проводяться відповідні бесіди та заняття.
2. Інструкція з техніки безпеки розробляється вихователями та методистом і затверджується завідувачем дошкільної установи. Діти можуть бути допущені до роботи в куточок природи лише після проведення вихователем бесіди чи занять, що дали дітям знання з правил техніки безпеки.
3. Навчально-дослідницьку роботу та догляд за рослинами і тваринами діти здійснюють лише в присутності дорослого.
4. Вихователь, який здійснює керівництво роботою дітей в куточку природи, несе повну відповідальність за дотриманням трудового законодавства, правил, норм, інструкцій з техніки безпеки та охорони праці.
